top of page

Герої не вмирають!

ДУБІНА Роман Васильович

Народився Роман Васильович 30 червня 1979 року у селі Чайкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Навчався у місцевій неповній середній школі. Захоплювався технікою.
Батьки виховали сина добрим, турботливим, люблячим, відповідальним, таким він і залишився у пам’яті односельців.

1997 року був призваний на військову строкову службу до Збройних сил України. Після військової служби Роман Дубіна повернувся до рідного села, працював різноробочим у місцевому ТОВ «Агрофрма ім. Т. Г. Шевченка».

З січня 2022 року Роман Васильович зарахований до підрозділу територіальної оборони. На початку повномасштабного вторгнення, під час захисту міста Чернігова Роман Дубіна загинув від осколкового поранення. Це сталося 11 березня. Поховали Романа Васильовича у рідному селі. У загиблого залишилися мати, дружина та діти.

7 квітня 2022 року Указом Президента України № 220/2022 Дубіна Роман Васильович був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Нагороду вручено матері Героя.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ – ВІЧНА ЇМ СЛАВА!

Віддав своє життя за незалежність України Волинський Юрій Миколайович, 1978 року народження.

Похмурий день, туман усе укрив

І сльози котяться щоками

Мій син вкраїну боронив,

Тепер він спатиме роками.

 

Як я згадаю день той роковий,

Коли поїхав голуб в далину,

То вирок був страшенний больовий,

Бо повернувся вкладений в домовину.

 

Мій сину, любий мій, рідненький,

Проснись, не покидай мене.

Ти пожалій стареньку свою неньку

І біль душевний з часом промине.

 

Синочку, чуєш, не іди

Я так люблю тебе без тями.

Ти всім нам дуже дорогий

Проснись, торкнись мене руками.

 

Не оживає, не говорить син.

Він лиш лежить увінчаний квітками.

Несуть. Кладуть і біля інших домовин

На сон благословенний вже віками.

 

О ні! Коханий мій, моє дитя,

Навіщо доля нас отак скарала?

Ти вже поринув в майбуття,

Залишивши в мені глибоку рану.

 

Дай поцілую я тебе вже раз останній

Сльозами твоє личко вмию.

І підкорившись смерті невблаганній,

Відпущу у чарівний Божий вирій

Володимир Черненко

28.01.1995 – 03.03.2020

02 серпня 1986 - 
01 лютого 2019

bottom of page